Святе Письмо закликає людину берегти свою моральну чистоту: “Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя” (Притчі 4:23).
Проте з Біблії ми також дізнаємося про те, що “всі згрішили і позбавлені слави Божої” (Римлян 3:23). Отже, ми всі є грішниками, які заплямували свою совість гріхом. Як же нам бути? Невже ми навіки приречені?
Господь Бог, Котрий дав совість, підказує нам, як можна її зцілити: “Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди” (1Ін. 1:9).
Наша совість потребує очищення, але очистити її може тільки кров Ісуса Христа: “Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло, то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному!” (Євр. 9:13,14)
Подивіться, скільки навколо різних релігій! Кожна з них намагається допомогти людині наблизитися до святості. Чому людина така релігійна? Чому люди з таким завзяттям стають жертвами різного роду культів і сект? Річ у тім, що совість не перестає турбувати людину, примушуючи її відчувати свою гріховність і неповноцінність перед святим Богом. А звершення релігійних обрядів і ритуалів допомагає людині приспати ці докори совісті. Проте ніяка релігія, ніяка духовна практика не зможе очистити нашу совість від порочних справ, окрім одного – святої крові Ісуса Христа.
Тільки Ісус Христос є шляхом до повного очищення совісті. Тих, хто з щирим покаянням повергає свої гріхи перед Богом з наміром змінити своє життя на краще, Господь прощає заради тієї очисної жертви за наш гріх, яку Він Сам здійснив на хресті.
Чиста совість – запорука духовного і фізичного здоров’я!
Зцілення совісті і зцілення тіла йдуть поруч, рука об руку. Про це свідчить Святе Письмо: Старий і Новий Завіти:
- “Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм. Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою. Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх. Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене. Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого. Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу. Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй. Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого. Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться. Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх – і того вже не стало в мене” (Псалом 37:2-7).
- “Отже, признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного” (Як. 5:16).
Чиста совість є джерелом внутрішньої радості і спокою, відсутність яких негативно позначається на психічному і фізичному здоров’ї людини. Психіатри стверджують, що більшість їх пацієнтів хворі тільки тому, що не знають, як зупинити докори совісті. Іноді муки совісті переповнюють чашу терпіння, і люди йдуть на самогубство, тому що не можуть більше жити, мучачись почуттям сорому, провини і засудження. Але вони не розуміють, що навіть смерть не в змозі позбавити їх від докорів совісті. Навпаки, своїм самогубством люди прирікають себе на вічні муки в пеклі, де вони будуть піддаватись вічним терзанням совісті за свої помилки, неправильні вчинки, здійснені за життя. Це найстрашніша мука, яку тільки можна собі уявити. У Біблії ця мука порівнюється з тортурами в геєні вогняній, “де черв їхній не вмирає і вогонь не вгасає” (Мк. 9:44). Погодьтеся, цей вираз дуже точно описує духовні муки, що викликані докорами совісті.
Господь закликає нас мати добру совість, тому що добра совість є запорукою твердої віри. Слово Боже попереджає, що без доброї совісті людина приречена на “загибель корабля у вірі”: “Маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі” (1Тим. 1:19). Віра є важливою частиною духовного життя і необхідним компонентом нашого спасіння (Еф. 2:8). “Загибель корабля у вірі” – це найбільша трагедія. Тому Господь і попереджає нас про необхідність зберігати чисту совість, щоб не потерпіти крах віри і не втратити спасіння.
Поки ще є час, примиріться з Богом: покайтеся і попросіть Його очистити вашу совість і дарувати вам прощення гріхів. Вступіть з Богом у Завіт, давши “обіцяння Богові доброї совісти” (1 Петра 3:21) і живіть по совісті, керованій Словом Божим і водійством Святого Духа.
І нехай слова з псалму Давида будуть сокровенним бажанням вашого серця і вашою щоденною молитвою до Господа: “Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму” (Псалом 50:12).
Не забувайте, що доступ до Господа відкритий тільки для чистих серцем: “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” (Мт. 5:8).
